Гамерика у великих моніторах

Редакція послухала новий альбом гітараста Еріка Сардінаса. Зветься все це And Big Motor. Вся ця платівка (закручена гайками до формату МП3) відверто потішила всіх працівників включно з верстальниками. „Драйвово”, „качає” , - все це заїжджені слова, які ніби і про це, але банальні якісь. От уявіть собі, сидите ви вдома на дивані, чай зеленй п’єте, шоколадку гризете. Комфортно вам, до сну тягне, навіть вставати впадло.

















А тут БАХ! Вам на голову (так, так, прямо на шию) падає америкос у велкий шляпі, у характерних чоботах-ковбойках, з гітарою та ще й під пивом. І ви підскакуєте і починаєте волати: „Ах тиж факін урод, ти звідки впав? Да ти мені своїм факін чоботом вухо до крові роздер!”. А він затягуючись сигареткою починає противно посміхатися, і противним же ж пергаром починає співати. А ви оце стоїте і думаєте: „А хрін з ним роздертим вухом! Чувак ну ти ацький ловкач, давай по пивку, і ти ще мені нафігач свого блюзу!”. На гітарі чувак лабає атмєнно, і не вимахується як інші гітаристи-віртуози. Точніше не так стандартно вимахується. „Да фіг з тобою, вимахуйся, - кажете ви, - але слухай, чєл! Давай ще по пиву, і награй мені ще своїх блюзів. Це круче футболу, і навіть круче олімпіади, угу”.

















А щоб ви зрозуміли – що воно за альбом записав Сардінас, скажу, що всі пісні вписуються в єдиний музичний стиль. Такий собі веселий блюз. Такий собі гамериканський слайд – рок (бо грається слайдером, така трубочка металева або скляна на пальці лівої руки). По духу мені особисто все це нагадало кращі альбоми ZZ-top. Звісно, це різні групи – в них різний звук, різна техніка. Але я стверджую: саме мені це нагадує ZZ-top. Якщо вам ні – це ваші проблеми. А душі блюзу, як як вже казав, нам, мешканцям іншого континенту, насправді не зрозуміти, так як американцям. То хай вони з ним, з тим блюзом і граються, у них це зашибно виходить. От у Сардінаса наприклад.