тролейбус номер 27

Постійний автор нашого незаангажованого журналу Євген Бензопил продовжує писати про бухло. У поета трагічна доля: сам він не може скуштувати навіть краплю алкоголю (бо вже випив 300 грамів горілки, а ще 3 кухля пива, цього занадто достатньо, кожна крапля буде зайвою). Проте на спонтанний постінг він ще здатний. Між іншим, йому вже було 27.

*

Катався по місту в тролейбусі номер 27, шукав любов, але нема любові в цьому місті, нема. Прийшов додому роззувся, зазирнув у черевик, там темно як в труні, але любові нема, нею там і не пахло. Дістався кухні, закурив, зварив пельмені, 21 пельменю, заглянув у каструлю – нема її і там, там одні пельмені, одні довбані пельмені, а любові немає, нема. Пішов в кімнату, скачав порнуху, дивлюсь, шукаю, мучаюся, тисну на паузу, розглядаю, витираю піт, сльози, але любові не знаходжу, немає любові, нема її. Повернувся на кухню, до холодильника, дістав пляшку джину, налив, закурив, випив

і так стало світло ніби проковтнув ціле сонце